- військо
- Гуфъ або войско полкъ полчище
Синонїма Славеноросскаѧ. 2010.
військо
Смотреть что такое "військо" в других словарях:
кварцяне військо — кварцяне військо, кварцяніе войска польське військо, що одержувало оплату з «кварти», тобто з податку в розмірі четвертої частини прибутків а королівських маєтків, регулярне польське військо … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
військо — а, с. Збройні сили держави; армія. || Частина збройних сил; озброєний загін. •• Кварця/не ві/йсько іст. наймане військо в шляхетській Польщі в 16 18 ст., що його уряд використовував для придушення народних повстань та охорони державних кордонів … Український тлумачний словник
альпійсько-гімалайський — прикметник … Орфографічний словник української мови
артилерійсько-стрілецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
військо — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири війська … Орфографічний словник української мови
іберійсько-кавказький — прикметник … Орфографічний словник української мови
прибалтійсько-фінський — прикметник … Орфографічний словник української мови
російсько-український — прикметник … Орфографічний словник української мови
гарматне військо — військо, обзроєне гарматами … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
іберійсько-кавказький — а, е. 1) Стос. до давньогрузинських племен, що перекочували колись з Іберії до Кавказу. 2) Стос. до сучасних басків і грузинів з їхнім спільним походженням та спорідненістю мов … Український тлумачний словник
прибалтійсько-фінський — а, е. Стос. до територій Фінляндії, які межують з Балтикою, омиваються її водами … Український тлумачний словник
